Діорама

Діорама «Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік», талановитий витвір сучасного батального живопису, є художньою та ідейною домінантою, композиційним центром експозиції музею. Подвиги героїв визволення столиці увічнені в численних пам’ятниках та мистецьких творах. Діорама «Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік» – монументальний пам’ятник героїзму радянських воїнів, що форсували Дніпро і визволяли столицю України. Вона створювалася на відзначення 35-річчя Перемоги радянського народу у Другій світовій війні. Автор діорами – Народний художник Росії, Заслужений діяч мистецтв України М.С. Присєкін. Микола Сергійович – лауреат Державної премії ім. І.Рєпіна, представник Московської студії військових художників імені М.Б.Грекова, що в складі творчого колективу працював свого часу над створенням діорами «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року», (Музей героїчної оборони і визволення Севастополя), є автором діорами «Курська битва» (Центральний музей Другої світової війни на Поклонній горі в Москві). Робота над створенням діорами «Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік» велася протягом 1975-1978рр. у Москві. Діорама була відкрита в 1980 році в Свято-Покровській церкві с. Нові Петрівці, де експонувалася до 1993р. Художньо-документальне полотно діорами розміром 29х7 м відтворює бойові дії кінця вересня – початку жовтня 1943 р. з прориву німецько-фашистських укріплень, зведених на правому березі Дніпра північніше Києва.

Диорама музей освобождения Киева 1943

Розміри діорами дозволили художнику відобразити загальну картину битви, показати її розмах, напруження, військову майстерність, мужність і масовий героїзм танкістів, піхотинців, артилеристів, льотчиків, зв’язківців, медиків та інших воїнів всіх родів військ. За задумом художника глядач ніби знаходиться на правому березі Дніпра в с. Лютіж в момент, коли бій досяг найвищого напруження. Постаті бійців і командирів Радянської Армії зображені так, що глядачі сприймають їх немовби у природних розмірах. На предметному плані відтворений справжній рельєф місцевості з трофейною зброєю, спорядженням, зібраними на місці бою. Поєднанням живопису і об’ємного проектування досягається просторова  глибина і створюється «ефект присутності», що дозволяє глядачу відчувати себе учасником бойової операції. Сюжет діорами ввібрав в себе різні сцени і епізоди. Характерна риса цієї діорами — прагнення до максимальної достовірності. Точно  відтворено   місцевість,   розташування   оборонних   рубежів   і   вогневих   точок, військову техніку. В цьому художникові надали велику допомогу безпосередні учасники битви на плацдармі. Герої, зображені на передньому плані, – реальні люди, деякі з них мають портретну схожість. І це надає діорамі ще більшої історичної переконливості. Форсування Дніпра почалася у вересні 1943 р. на величезному просторі довжиною понад 750 км, та саме Лютізький плацдарм став початковим рубежем для визволення столиці Радянської України. Відбивши у гітлерівців невеличкий клаптик землі на правому березі Дніпра, частини 240-ї дивізії полковника Т.X. Уманського створили умови для переправи основних сил  38-ї армії під командуванням генерал-полковника К.С.Москаленка.  У створенні й розширенні плацдарму велику роль відіграли танкісти уславленого 5-го гвардійського танкового корпусу генерал-лейтенанта А.Г. Кравченка.

Усі ці події й відображені на діорамі. Ліворуч на полотні — танк Дмитра Чумаченка, що впритул розстрілює ворожу техніку й піхоту. Він одним із перших увійде потім у столицю і після війни танк буде встановлений біля пам’ятника-музею визволителям Києва у Нових Петрівцях. Майже в центрі діорами, на другому плані, розгрузлою дорогою мчить танк із групою десантників, очолюваною старшиною розвідроти Ничипором Шолуденком. Мужньо бився відважний старшина, одним із перших прорвався до центру Києва і там загинув. Герой Радянського Союзу Н.М. Шолуденко похований у парку Вічної Слави, його ім’я носять вулиці, школи. На передньому плані діорами з великою майстерністю зображена група радянських солдатів і офіцерів. Попереду з автоматом — командир батальйону майор І.І. Стратійчук. Праворуч від майора поспішає з котушкою дроту за спиною зв’язківець  І.В.Давидов. Поруч із командиром батальйону, зіпершись на руку, долає перешкоду сержант М.М.Павлов. У числі перших переправився він зі своїм відділенням на ворожий берег і понад добу утримував невеликий клаптик землі. За цей подвиг йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Воїни на чолі з І.І. Стратійчуком — композиційний та ідейний центр усієї діорами, її сполучна ланка. У їхньому груповому портреті, виконаному широким планом, з особливою силою втілені велич духу радянських людей, мужність і самопожертва в ім’я перемоги, віра в правоту своєї справи й жагуча ненависть до ворога. Великою ціною платили бійці за кожний метр завойованого плацдарму.

Диорама, музей освобождения Киева 1943

На діорамі із суворою правдивістю показано тяжкі втрати, яких зазнавали радянські війська, що наступали. Підкошений ворожою кулею боєць у центрі групи майора І.І. Стратійчука. Падає на землю автоматник біля підбитої самохідки. На передньому плані праворуч боєць підхоплює на руки тяжко пораненого лейтенанта Героя Радянського Союзу Б.О. Сордія. Але живі йдуть уперед, і ніщо не зупинить радянських бійців, що наступають,— попереду Київ! У центральній частині діорами, праворуч, — артилеристи під командуванням лейтенанта О.М. Птухіна. Закріпившись на захопленому рубежі, вони відбили 15 контратак противника, з них 8 танкових. Сам лейтенант, замінивши вбитого навідника, знищив 6 танків, понад 150 гітлерівців. Був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. По всій лінії фашистської оборони спалахували жорстокі рукопашні сутички. Один із таких епізодів показаний у правій частині діорами. Бійці взводу розвідки 842-го стрілецького полку під командуванням молодшого лейтенанта М.Д. Валяєва вдираються на артилерійські позиції ворога, де він створив дуже сильну оборону. Але воїни ручними гранатами, а потім багнетами і прикладами вибили противника, захопивши гармати, які обстрілювали переправу. Безстрашний командир знищив у цьому бою 30 гітлерівців, захопив два ручних кулемети, а за час боїв на західному березі Дніпра Герой Радянського Союзу М.Д. Валяєв особисто знищив  130 ворожих солдатів і офіцерів. Бойові дії 38-ї армії на плацдармі підтримували літаки 2-ї повітряної армії генерал-полковника С.Я. Красовського.

На діорамі показано запеклі повітряні сутички. Батальні сцени діорами розгорнуто на фоні майстерно виписаного пейзажу. Погожий осінній день. Дніпро, що синіє вдалині, панорама лівого берега та блакитне небо створюють ефект глибини і простору. Створюючи яскравий фон для подій, що розгортаються, цей пейзаж символізує боротьбу світла і темряви, неминучу перемогу добра і справедливості. Діорама «Битва за  Київ.  Лютізький  плацдарм.  1943 рік» по праву увійшла до числа кращих творів радянського мистецтва про безприкладний подвиг нашого народу у Другій світовій  війні.