НАШІ ПІСНІ

Як було вже зауважено – більшість пісень, із якими у пересічного українця асоціюється Друга світова війна – російськомовні і що на той час це було зумовлено тим, що в багатонаціональному Радянському союзі саме ця мова була об’єднуючою мовою Перемоги. Але всім відомо, що авторами цих російськомовних пісень були також і українські композитори та поети, а виконували їх українські виконавці. І в багатьох піснях оспівувалися українські міста, Україна, а в російськомовні пісенні тексти було мов зірочки вкраплено українські слова («Дніпро», «хата», «мати», «рушник» і багато інших).
Ці пісні співали не тільки бійці на фронті. Їх співав весь наш народ (не зважаючи ні на національності ні на мову), черпав в них оптимізм, душевні сили. Йшла війна, перемога кувалася як на передовій, так і в глибокому тилу. Тому пісні улюблені були одні й ті ж і у “людини з рушницею”, і у трудівників заводів і полів, і у “дітей війни”. Кожна пісня гідна особливої уваги, кожна як частинка прожитого життя, частинка душі наших ветеранів.
Деякі з них співаються до сих пір, хоча значна частина пісень воєнних років, на жаль, сьогодні забута.
Але ж дозвольте мені нагадати НАШІ пісні – російськомовні, але від того не менш УКРАЇНСЬКІ, історія і життя яких пов’язана з Україною та українцями. І так…

ТЕМНАЯ НОЧЬ, муз. Н. Богословского, сл. В. Агатова (1943 рік)

В середині 1942 група українських кінематографістів, евакуйованих в Ташкент, на чолі з провідним режисером Київської кіностудії Леонідом Луковим приступила до зйомок фільму «Два бійця» за повістю Льва Славіна «Мої земляки». Одну з головних ролей у цій картині блискуче зіграв молодий, але вже відомий актор Марк Бернес (уродженець м. Ніжин). Музику до фільму запросили написати Микиту Володимировича Богословського.
За сценарієм ніякої пісні в картині не передбачалася. Але логіка розвитку сюжету була така, що питання про пісню виникло само собою.
«Одного разу ввечері до мене прийшов Леонід Луков, – згадував М. Богословський, – і сказав: «Розумієш, не виходить у мене сцена в землянці без пісні ». І так схвильовано та талановито розповів мені і тему, і настрій, що я, сівши за рояль, відразу, без жодної зупинки зіграв йому мелодію «Темної ночі». Викликали поета – киянина Володимира Гарійовича Агатова. Він тут же, присівши до столу, майже без виправлень написав вірші. Розбудили Бернеса, відсипався після виснажливих зйомок, вночі на студії записали фонограму, а на ранок Луків в декорації вже знімав Бернеса під цю фонограму».
Фільм «Два бійці» вийшов на екрани в жовтні 1943 року і мав приголомшливий успіх у глядачів в тилу і на фронті. Значною частиною цього успіху фільм, безсумнівно, був зобов’язаний двом пісням, виконуваним персонажем одеситом на ім’я Аркадій – «Шаланди, полные кефали» і «Темная ночь».
Перша пісня допомагала краще зрозуміти характер Аркадія, дотепного, трохи глузливого, але вірного товариша, для якого, як і для будь-якого одесита, не було в світі міста краще, ніж рідна Одеса. А ось друга пісня – «Темна ніч» – актуальністю змісту і чудовим музичним оформленням буквально брала за душу, а Марк Бернес настільки талановито і проникливо її співав, що багато хто з глядачів не могли стримати сліз.
«Темну ніч» прекрасно співали і інші артисти – Л. Утьосов, І. Козловський, а за кордоном її співав навіть Петро Лещенко, але все ж слухачам найбільше імпонувало стримане і проникаюче в душу виконання Марка Бернеса. З тих пір ця пісня стала своєрідною «візитною карткою» Марка Бернеса, популярного артиста і співака.
У 1944 році Бернес наспівав «Темну ніч» на платівку, але весь перший тираж був забракований, так як в одному місці фонограми виявилися якісь клацання і хрип. Мимовільним винуватцем дефекту, як з’ясувалося, стала дівчина-оператор студії Галина Журавльова. З’ясувалося, що оператор, записуючи голос Бернеса на воскову матрицю, не могла стримати сліз, і вони, падаючи на звукові борозенки матриці, їх оплавляли ».
Ось які пісні вміли колись писати наші поети і композитори, і ось як їх вміли виконувати наші артисти.
І пісня має і сучасне життя – і знайомому всім нам виконання і в сучасній обробці. ЇЇ співають наші вояки в АТО, а співак Мірко Сабліч записав за мотивами цієї відомої радянської пісні Другої світової пісню “Темная ночь – лист з АТО”. Пісня написана українською мовою, але супроводжується субтитрами російською.

Фонотека:

https://www.youtube.com/watch?v=1vRYwaJC5FY&list=RD1vRYwaJC5FY&index=1 Співає Марк Бернес. Кадри і пісня з кінофільму Два бійця, 1943 рік, рідкісне відео

https://www.youtube.com/watch?v=VprjlMfjAeQ  виконує Муслім Магомаєв. Батько Магомаєва загинув на фронті і дуже природно він цю пісню співає як свою особисту драму, скорботу і біль.

https://youtu.be/FqSaITxw6DU?t=58 – співають українські військові (2014 рік)

https://youtu.be/G7MuRuCJJjc?t=39 Кліп Військового телебачення України присвячений українським військовим (2015 рік). Сучасна вірсія.

https://korrespondent.net/ukraine/3674138-pesnui-temnaia-noch-perepely-v-style-ato    – виконує Мірко Сабліч .

Фото:
1. Афіша до кінострічки «Два бійця»
2. Кадр з кінострічки «Два бійця». Головний герой Аркалій (Марк Бернес) співає пісню «Темная ночь».
3. Поет Володимир Гарійович Агатов
4. Композитор Микита Володимирович Богословський
5. Марк Бернес.

 

 

 

 

 

ЛИЗАВЕТА («Ты ждешь, Лизавета»), муз. Н. Богословського, сл. Є. Долматовського  (1942 рік)

Навесні 1941 року кінорежисер Леонід Луков приступив на Київській кіностудії до зйомок художнього фільму про героя громадянської війни Олександра Пархоменка. Але тут почалася війна, і знімальний колектив був евакуйований до Ташкента, де і продовжив роботу над фільмом.
Фільм «Олександр Пархоменко» вийшов на екрани країни в кінці 1942 року, а пісня «Лизавета» відразу ж стала широко відомою, так як її зміст, що відноситься до періоду громадянської війни, цілком відповідало і поточного моменту. Автори пісні дуже точно відобразили в ній настрій часу і, що примітно, вгадали, в яку пору року прийде довгоочікувана Перемога: «Приїду весною, ворота відкрию … я повернуся, коли розтане сніг».
Нині фільм про героя громадянської війни Олександра Пархоменка все рідше і рідше демонструється по телебаченню, а от пісня «Лізавета» не забута, що підтверджується хоча б тим, що вона була включена в музичний телевізійний фільм «Старі пісні про головне», який здобув широку популярність.

Фонотека:

https://youtu.be/HwUcIww8DEs?t=30 – пісню виконує (за кадром) ВІТАЛІЙ МИКИТОВИЧ ВЛАСОВ. Радянський оперний співак (ліричний тенор), українець, який народився у м. Артемівську, Донецької обл

Фото:
1. Афіша до кінострічки «Олександр Пархоменко» (1942 рік)
2. Кадр з кінострічки «Олександр Пархоменко»
4. ВІТАЛІЙ МИКИТОВИЧ ВЛАСОВ, співак (виконував пісню за кадром)

 

 

 

 

 

«Ми из Одессы моряки» муз. Ю. Мілютіна, сл. В. Гусєва (1942 рік)

Незадовго до війни на Одеській кіностудії знімалася музична комедія «Дочка моряка». Зйомки тривали і на початку війни, але потім знімальну групу все ж довелося евакуювати в тил. Незважаючи на важкі оборонні бої на всіх фронтах, 10 травня 1942 роки фільм вийшов на екрани країни і навіть мав якийсь успіх, адже багатьом хоч на якийсь час хотілося пожити мирним щасливим довоєнним життям, де замість гуркоту бомбардувань звучала гарна музика і люди закохувалися одне в одного. Особливо сподобалася глядачам прозвучала у фільмі пісня «Ми з Одеси моряки», в якій був такий приспів:
Дерева нас в дорогу проводжали.
Хлопчаки нас натовпом оточували.
“Звідки Ви?” Ми йшли і відповідали:
«Ми з Одеси моряки!» (при виконанні пісні один з матросів бив чечітку).
Йшла війна, і багато «мирних» пісень, змінивши свої тексти, ставали військовими і починали воювати з ворогом в якості ідеологічної зброї. Те ж відбулося і з піснею «Ми з Одеси моряки». Віктор Гусєв переробив початковий текст пісні, її стала виконувати і записала на пластинку Клавдія Шульженко, в результаті чого пісня зайняла гідне місце в пісенному літопису цієї страшної війни.

Фонотека:

https://www.facebook.com/mesto.vstrechi.Odessa/videos/2730171640424741/?t=4    – виконує харків’янка Клавдія Шульженко.

Фото:
1. Афіша до кінострічки «Дочь моряка» (1942 рік)
2. Кадр з кінострічки «Дочь моряка»
3. Композитор Мілютін Юрій Сергійович
4. Поет Віктор Михайлович Гусев
5. Клавдія Іванівна Шульженко (виконавиця пісні «Ми из Одессы моряки»).

 

 

 

 

 

«МОРСКОЙ ЯСТРЕБ» муз. Ю. Мілютіна, сл. Є. Долматовського (1942 рік)

Пісню написали до художнього фільму «Морской ястреб», який знімали на Одеській кіностудії весною 1941 року.
Музичне оформлення фільму виконав Генріх Варс, керівник Львовського теа-джаза який мав великий досвід работи в польскому кіно. Але головну пісню написав молодий композитор Юрій Сергійович Мілютин, на вірш молодого поета Євгена Долматовського.
Пісня вийшла чудова. У фільмі пісню співав актор Чеслав Сушкевич, виконавець ролі матроса Карпенко, і дуже скоро пісню заспівала вся знімальна група.
Почалася війна, і було вирішено припинити зйомки, але за наполяганням військового консультанта картини контр-адмірала Б. Жукова їх продовжили, адже це вже був фільм про боротьбу з фашистами. І робота над фільмом тривала, незважаючи навіть на те, що Одеса вже почала піддаватися бомбардуванням. Обстановка погіршувалася, і знімальна група для завершення роботи була перебазована до Новоросійська.
Тут артисти, зайняті в картині, у вільний від зйомок час сформували артистичну групу і виступали в госпіталях, на призовних пунктах, у військових частинах, в цехах фабрик і заводів. І кожне свій виступ вони закінчували виконанням пісні «Морський яструб». Пісня була мелодійна, легко запам’ятовувалася, її зміст багато говорило кожному моряку. А коли 24 січня 1942 роки фільм «Морський яструб» вийшов на екрани країни, її дізналися і полюбили в усіх куточках країни.
Починаючи з часів «хрущовської відлиги» кінофільм «Морський яструб» по якихось невідомих нині міркувань був вилучений з прокату і поступово забувся. А так як його заголовна пісня не була записана на платівку і не транслювалася по радіо, то була забута і вона.
Але ось в середині 70-х рр. про неї несподівано нагадав ні хто інший, як Л.І. Брежнєв у своїй книзі «Мала земля». Малою землею називався невеликий клаптик землі під Новоросійськом, відбитому у гітлерівців морськими піхотинцями 18-ї десантної армії і утримуваної ними 225 героїчних днів.
Військові статистики потім підрахували, що на кожного захисника Малої землі довелося майже по 1330 кг ворожих бомб і снарядів. І ось в цій, яка не піддається ніяким описам обстановці, знаходилося місце і для пісні. І однією з найулюбленіших, за свідченням Брежнєва, була пісня «Морський яструб».
З тих пір ця пісня пережила як би друге народження: її знову стали видавати в пісенних збірниках.

Фонотека:

https://www.youtube.com/watch?v=A5ltNQ9e3tQ     Пісня з однойменного кінофільму 1941 г. – виконують Валентин Куба і В’ячеслав Крук. Кінохроніка часів ВВВ про підготовку до висадки загону розвідки морської піхоти.

Фото:
1. Афіша до кінострічки «Морской ястреб»
1. Кадр з кінострічки «Морской ястреб»

 

 

 

 

 

«КАХОВКА» муз. І. Дунаєвського, сл. М. Свєтлова

Пісня була написана до художнього фильму «Три товарища» (1935 рік) в якому розповідалося про дружбу трьох героїв які воювали під українським містом КаховкаЯк згадував сам Свєтлов: «Працювати над віршем було легко. Каховка – це моя рідна земля. Я, правда, ніколи там не був, але вся моя юність пов’язана з Україною. Я згадав палаючу Україну, свою юність». Світлов – уродженець м. Єкатеринослав (нині Днепро) де він жив до 24 років.«Каховку» заспівала вся країна.В кінці 1943 року війська Північно-Західного фронту визволили Каховку. В газеті «За Родину» від 4 листопада 1943 року була надрукована невелика нотатка: «В связи с взятием нашими войсками Каховки поэт Михаил Светлов, находящийся на нашем фронте, написал новый вариант своей популярной песни «Каховка». Цей перероблений текст пісні «Каховка» був запозичений (https://history.wikireading.ru/25061) із фронтового блокноту сержанта Івана Андрієвича Савченка, який після війни мешкав у Києві. В 1943 році під селом Троянівка, він переписав текст з газети і всю війну носив в кармані своєї гімнастерки:
                          Украинский ветер шумит над полками,
                         Кивают листвой тополя.
                         Каховка, Каховка, ты вновь перед нами,
                        Родная, святая земля! …

На цьому дивовижна історія пісні не закінчилась. Фактично одночасно були створені ще два фронтових варіанта «Каховки»
Коли до Каховки залишалося менше 100 км, інструктор політвітділа 417-й стрелковой дівізіі Павел Митрофанович Вяжевич записал в своєму блокноті перші рядки свого варіанта «Каховки», а 2 листопада 1943 року, в час переправи, завершив вірша. Цей варіант текста був негайно віддрукован на листівках, які скидали з літаків над кварталами визволеної Каховки:
                   Каховка, Каховка, крылатая слава
                   По миру тебя пронесла.
                  Мы пели когда-то: «Иркутск и Варшава»,
                 Споём же про наши дела!  …

Третій фронтовий варіант «Каховки» було створено в день визволення радянськими військами цього українського міста молодшим лейтенантом Володимиром Рудимом, а газета Пятої ударної армії Четвертого Українського фронту «Советский боец» надрукувала пісню в номері за 4 листопада 1943 року:
                               Продымлены порохом наши шинели,
                               Обмотки – в дорожной пыли.
                               Сквозь вихри сражений, жару и метели
                               К тебе мы, Каховка, пришли. …

Фонотека:

http://www.sovmusic.ru/m32/kahovka4.mp3   виконує Микола Баталов

http://www.sovmusic.ru/m/kakhovka.mp3    виконує одесит Леонід Утьосов

https://www.youtube.com/watch?v=z0sMqkC9FuM   виконує Володимир Трошин.

Фото:
1. Афіша до кінострічки «Три товариша» (1935 рік). Пісня «Каховка» була написана для цієї кінострічки. Свєтлов Михайло Аркадійович
2. Свєтлов Михайло Аркадійович
3. Символ міста Каховка – легендарна тачанка.

 

 

 

 

 

«Одессит Мишка», муз. М. Воловаца, сл. В. Диховичного (1941 рік)

В кінці 1941 року, коли наші війська залишили Одесу, 30-річний поет, учасник однієї з фронтових артистичних бригад Володимир Диховичний відгукнувся на цю подію віршем «Мишка» і показав його композитору Модесту Табачникову.
Той був теж одесит, і рядки вірша не могли залишити поза увагою струн його душі. Він написав мелодію, і пісня відразу ж увійшла до репертуару багатьох фронтових артистичних бригад.
Але пісня «Мишка» з мелодією Табачнікова жила недовго, до тих пір, поки її не включив до свого репертуару Леонід Утьосов. Музикант оркестру Михайло Воловац написав іншу, більш вдалу мелодію, і в такій новій формі пісня увійшла в художньо-документальний фільм «Концерт фронту».
У фільмі роль військового моряка Льоньки, який і співав «Мишка», зіграв Леонід Утьосов. А незабаром пісня була записана на платівку, спочатку у вигляді повтору фонограми з фільму «Концерт фронту», а потім в окремій студійного запису оркестру Л. Утьосова.
На етикетці пластинки з фонограмою з фільму пісня називалася «Одесит Мишка», а зі студійним записом -просто «Мишка».
Пісня отримала надзвичайно широке поширення, з фронту постійно приходили вимоги прислати їм платівки із записом «Мишки». Л. Утьосова завалили листами, причому від одних тільки справжнісіньких «одеситів Мишек» прийшло 243 листи. У кожному з них стверджувалося, що в пісні йдеться саме про нього.
Гвардієць-мінер Михайло Бондарский писав: «Леонид Осипович! Когда я услышал слова Вашей песни «Ты одессит, Мишка, а это значит, что не страшны тебе ни горе, ни веда», у меня потекли слёзы. Мы, одесситы, люди смелые, отчаянные, смерти не боимся. Когда мы дрались один против пяти, один против десяти, двадцати -слёз не было. Но когда я услышал эту песню, я заплакал, и все вокруг сидящие обратили на меня внимание… Вы меня извините, что письмо написано нескладно, но я прошу Вас прислать слова этой песни, и с этой песней я буду ещё больше бить гадов, чем бил до сих пор. Буду мстить за нашу красавицу Одессу, за мать, за любимую, за себя, за всех нас».
А ось інший лист: «Музыка ещё не так заиграет, и Вы ещё сами, товарищ Леонид Утёсов, споёте что-нибудь насчёт разгрома Гитлера. О чём они думают, товарищ Утёсов? Они думают, что Одесса останется им навсегда? Этого не будет. Они заплатят за всё. И я хочу себе доставить удовольствие побывать в Берлине. Младший сержант Михаил Цыпенюк».
Ось так раніше писали пісні – від душі, від серця, ось яка жива вплив мали вони на тих, для кого ці пісні призначалися.
Пісню «Мишка» було надруковано на листівках і радянські льотчики скидали їх під час боїв за визволення Одеси. А 10 квітня 1944 року, коли Одеса була звільнена, газета 12-ї армії «На розгром ворога» опублікувала текст пісні з такими коментарями: «Цю пісню склали про Одесу в кінці 1941 року радянські люди – пісню про« Мишкові-одесита ». Цю пісню співає і любить наша Батьківщина, весь народ. Одеса – наша, рідна, частка нашої священної Радянської Батьківщини»…

Фонотека: https://www.youtube.com/watch?v=Qwl2AcTZdBU&feature=youtu.be&t=70 – співає одесит Леонід Утьосов

Фото:
1. Поет Володимир Абрамович Диховичний
2. Композитор Воловац Михайло Петрович
3. Леонід Йосипович Утьосов, одесит, співак, актор

Trackbacks and pingbacks

No trackback or pingback available for this article.

Відправити